Коротко про автора

Цей блог Українця та буковинця Михайла Павлюка, який ділиться своїми думками про суспільно-політичні події в Україні та Буковині, а також роздумами на особисті (приватні) теми.

Кандидат політичних наук, викладач кафедри міжнародних відносин Факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету. Євроатлантист. Активіст. Оптиміст.

вівторок, 23 травня 2017 р.

УСВІДОМЛЕНИЙ ВИБІР ОСВІТИ – ЗАПОРУКА ПОЄДНАННЯ УСПІШНОЇ КАР’ЄРИ, НАУКОВОЇ РОБОТИ ТА СЛУЖІННЯ СВОЇЙ ДЕРЖАВІ/ Стаття для "Буковинського журналу"

До 15-ти річчя створення кафедри міжнародних відносин
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Михайло Павлюк

УСВІДОМЛЕНИЙ ВИБІР ОСВІТИ – ЗАПОРУКА ПОЄДНАННЯ УСПІШНОЇ КАР’ЄРИ, НАУКОВОЇ РОБОТИ ТА СЛУЖІННЯ СВОЇЙ ДЕРЖАВІ
Одного осіннього дня 2000 р. я остаточно прийняв рішення здобувати фах міжнародника й навчатися на історичному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Перед цим я вже прожив два роки у Празі, завершив курси англійської мови при Карловому університеті, отримав диплом про завершення старшого класу у звичайній чеській середній школі та готувався до свого основного вибору – вищого навчального закладу та спеціальності. Час такого вибору, після завершення дипломатичної роботи мого батька В.І. Павлюка у Посольстві України у Чеській республіці та повернення нашої родини до рідних Чернівців, співпав з можливістю відвідати декілька лекцій обласної малої Академії Наук при історичному факультеті, куди я записався попередньо, щоб поглиблювати свої знання з історії. Тоді мав таку настанову як результат численних історичних екскурсів про минуле нашої Батьківщини та національно-визвольних змагань українського народу ще з дитинства від мого дідуся, письменника М.Г. Івасюка. Однак, було велике бажання також вивчати іноземні мови, політологію, основи дипломатичної та консульської служби, міжнародні процеси. Цей запит був у мене як активного молодого громадянина, який уважно слідкував за подіями внутрішньополітичного розвитку та діяльності України на міжнародній арені й підсвідомо прагнув здобути відповідні знання й бути корисним саме у цій публічній, науковій, державній царині, тим більше, якщо таку можливість створював рідний й авторитетний далеко за межами Буковини наш Чернівецький національний університет.
Рішення було прийняте – поступатиму на перший курс спеціальності країнознавство. Тоді вперше познайомився з деканом, завідувачем новоствореної кафедри міжнародних відносин, проф. Ю.І. Макаром, який похвалив за добре знання англійської й чеської мов та спільно з проф. О.В. Добржанським й проф. Т.В. Марусик підтримали підготовку моєї науково-дослідної роботи про еміграцію українців до Чехословаччини у міжвоєнний період для участі у третьому етапі Всеукраїнського конкурсу-захисті таких робіт, що проходив у Києві у квітні 2001 р. Піврічна підготовка, десятки перекладів, тривала робота зі словниками, багатогодинна пошукова робота у бібліотеках Чернівців, Києва та Праги дали результат. І цей науковий старт й здобуте третє місце на національному рівні були колосальною мотивацією для подальшого навчання і нових досягнень.
Студентські роки були повною мірою насичені добре організованим навчальним процесом, який вдало поєднувався з навчально-виховною та громадською роботою. Як студент я отримав хороші знання не тільки з гуманітарних дисциплін, але й права, економіки та декількох іноземних мов. Бажання поглибити розуміння юриспруденції й можливість на старших курсах додатково вчитися привели мене окремо до юридичного факультету нашого університету, який я також завершив як магістр права. А практикум застосування англійської мови, окрім щоденних пар та комунікації з “native speakers” найкраще вдавався на Всеукраїнських студентських олімпіадах у м. Донецьк, куди двічі поспіль з цінними настановами відряджала доц. З.Б. Куделько.
Будучи студентом другого курсу факультету історії, політології та міжнародних відносин, я мав змогу прослухати курс Надзвичайного і Повноважного Посла України, проф. Г.І. Ходоровського «Історія дипломатії». На перший погляд, цей курс – хронологія становлення взаємовідносин між державами та політичними діячами. А скільки залежить від підготовки лектора? Георгій Іванович вдало спростовував передбачуваність лекційного курсу. Кожна наша зустріч була жвавою дискусією, яка розбавлялася цитатами, коментарями та прикладами із власного досвіду пана професора. Сама атмосфера дискусії винятково важлива для дипломата, адже це чи не перша трибуна, де він вчиться формулювати та відстоювати свою думку. А на перспективу і думку Державну. Георгій Іванович часто говорив також, що дипломатія і медицина мають спільні правила – «головне, не нашкодити», або переговори, як і хірургічне оперування, мають проводити тільки професіонали. Справді, кожен дипломат повинен пам’ятати, що будь-яке неточне слово, речення, жест можуть призвести до трагічних наслідків. Тому під час відповідей на семінарських заняттях, кожен студент ретельно та умісно підбирав словосполучення для виступу. У контексті цього курсу, ми також багато розмовляли про культуру та етикет спілкування та сам дипломатичний протокол загалом. Професор Ходоровський багато розповідав про культуру та традиції Центральної, Південно-Східної Азії, зовнішньополітичні успіхи Індії тощо. Не останньою темою для обговорення був зовнішній вигляд дипломата. Зізнаюся, за кількістю згадувань, як серед хлопців, так і серед дівчат, ця тема на довгий час займала чільне місце. До слова, можливість перейняти знання, поспілкуватися та почерпнути досвіду від професіонала-практика була на нашому факультеті ще неодноразово чи впродовж читання курсу лекцій чи невеличких зустрічей у позаучбовий час.
Студентські роки воістину запам’ятаються на все життя. Але не тільки навчанням, свободою вибору, спілкуванням чи програмами обміну. Насамперед – це унікальна можливість переймати досвід та вміння працювати у старших колег, як і найважливіше – любов та шану до України. Тож і не дивно, саме на цьому факультеті народилося істинне українське свято – День вишиванки, а стараннями моїх колег, громадських діячів Л. Воронюк-Волошиної, О. Ткачука, О.Добржанської та С. Бостана в останні роки свято набрало світових масштабів й охопило більше 60-ти країн.
У 2006 р. рішення про вступ до аспірантури з політичних наук було особистим мотивованим рішенням й логічним продовженням навчання в нашому колективі. Мав честь обрати, написати та захистити під керівництвом проф. Ю.І. Макара наукову роботу на здобуття спочатку кваліфікації магістра міжнародних відносин, а потім й ступеня кандидата політичних наук щодо політико-правових аспектів відносин України з Північноатлантичним Альянсом. А на самому прилюдному захисті дисертації восени 2009 р. Юрій Іванович непохитно наголошував на необхідності й безальтернативності невідкладної реалізації політики євроатлантичної інтеграції, немов би, відчуваючи складнощі подальшої п’ятирічки для національної безпеки та економіки України. Пригадую також, значну лепту вніс і мій офіційний опонент, Ректор Дипломатичної академії при МЗС України, постійний учасник заходів кафедри міжнародних відносин, професор Б.І. Гуменюк, який усіляко підтримав обрану тематику мого дослідження, а із самою дисертацією ретельно ознайомився та блискуче особисто виступив перед членами спеціалізованої Вченої ради. Час показав, що усі наші спільні дискусії на кафедрі міжнародних відносин з приводу термінологічної чіткості, конкретизації наукових завдань, інших акцентів виправдали себе у повній мірі. І за таку свободу академічної творчості, за всесторонню підтримку моїх наукових висновків я вдячний своїм колегам з кафедри міжнародних відносин та особливо Юрію Івановичу Макару.
До слова, здобуті теоретичні знання були одночасно імплементовані на практиці. Так, за час навчання в аспірантурі у 2008-2009 рр. разом з колегами з кафедри міжнародних відносин й кафедри політології та державного управління проф. А.М. Круглашовим, проф. С.Г. Федуняком, доц. І.М. Мельничуком, доц. І.Г. Буркутом та директором Регіонального центру перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців М.В. Ярмистим вдалося створили лекторську групу та двічі об’їздити всю Буковину з виступами здебільшого перед аудиторією освітян, соціальних працівників та держслужбовців з приводу відносин України з НАТО. Така інформаційно-роз’яснювальна робота була неодноразово оцінена у експертних, депутатських чи чиновницьких колах, але, головне, серед місцевого населення рівень підтримки євроатлантичного курсу, згідно оприлюдненою у вересні 2009 р. соціології, помітно виріс. Хоча були й більш сучасні приклади комунікації про зміст та переваги європейської інтеграції серед молодіжного середовища. Так, у травні 2012 р. дебатний турнір, організований спільно з кафедрою історії України, зібрав на факультеті історії, політології та міжнародних відносин велику кількість команд учасників та глядачів, а основним результатом заходу стала презентація збірника студентських есе «Європейський чи Євразійський союз: переваги для України», видана за сприяння депутатського корпусу Чернівецької обласної ради. Загалом, як депутат Чернівецької обласної ради радів помітним успіхам наших вихованців – саме у складну зиму 2013-2014 рр. ядро мирних протестних рухів у Чернівцях у т.ч. координаційну раду Євромайдану сформували аспіранти мого факультету – Т. Прокоп, О. Гришин-Грищук, М. Волошин, О. Обершт та ін.
Сама наукова робота приваблювала і з точки зору професійного удосконалення, набуття нових контактів, обговоренням та обміну результатами досліджень з колегами з інших наукових установ України й країн Центрально-східної Європи. Так була успішно втілена чергова ідея створення наукового товариства студентів та аспірантів ЧНУ, яке на щорічній основі традиційно восени запрошує до роботи в Чернівці представників більше 20 навчальних закладів на міжнародну науково-практичну конференцію молодих вчених «Актуальні проблеми зовнішньої політики України». Сприяння розвитку науково-дослідницької роботи на факультеті, захист авторських прав та інтересів молодих науковців – міжнародників, налагодження контактів з іншими науковими підрозділами та структурами – ці та інші завдання стали для мене на порядку денному. У листопаді 2016 р. відбулася ювілейна Десята міжнародна конференція, яка вчергове підтвердила реноме кращого в університеті постійного діючого наукового майданчика для молодих дослідників. Підкреслю, в організації даного заходу незмінно беруть участь представники регіональної виконавчої влади, місцевого самоврядування, викладачі ВУЗів- партнерів з Румунії, Польщі, Словаччини, Молдови, що може свідчити про високий рівень підтримки ініціатив нашої кафедри міжнародних відносин. Разом з натхненниками наукової роботи молоді – доц. Т.Я. Лупулом, доц. В.Є. Струтинським, доц. В.І. Моцоком, доц. Л.І. Коврик-Токар, к.політ.н А.М. Гев’юком, к.політ.н О.О.Козачуком та іншими колегами, які координують роботу навчально-наукових центрів при нашому університеті – канадського (доц. В.Ю.Макар), американського (доц. М.М. Лучак) румунського (к.політ.н Л.Н.Мельничук) та ГО «Квадрівіум» (доц. І.М.Кубай і к.політ.н Н.М. Бурейко) ми можемо тільки радіти цьому. Втім, кращою похвалою є досягнення успіху вчорашніх студентів, які працювали над тезами конференції, а сьогодні займають помітні посади в органах виконавчої влади й працюють над текстами, смислами й завданнями державної ваги.
Загалом, наповнене змістом навчання на факультеті історії, політології та міжнародних відносин дало можливість бути корисним і в інших сферах – громадській, депутатській, в менеджменті й консалтингу та ще на багатьох інших напрямках, де можна приносити користь громаді. Певний час мав можливість втілювати набуті знання у співпраці з чеськими та німецькими кампаніями, які займаються проектуванням, будівництвом та експлуатацією сонячних електростанцій. Це каскад підприємств, розташованих по Чернівецькій області, які успішно освоюють напрям альтернативної «зеленої» енергетики. Робота по залученню іноземних інвестицій, підготовка пропозицій щодо налагодження співпраці іноземних суб’єктів та місцевої влади, забезпечення енергонезалежності регіону, щоденні переговори з десятками відомих міжнародних організацій найрізноманітнішого профілю – усе це неможливе без тією наукової Школи й саме того Факультетського вишколу. Направду, пройшов час, а я вважаю, свій основний вибір освіти правильним.

І сьогодні на кафедрі міжнародних відносин є когорта науковців, які відповідають тим практичним вимогам й критеріям, що зроблять із молодого студента конкурентоздатного фахівця із знаннями іноземної мови та вміннями наполегливо працювати, який матиме зайнятість, заробіток та можливість за необхідності чи бажання прислужитися рідній державі. Мова йде, у першу чергу, про хороших науковців, педагогів, лекторів, чия праця має бути належно оцінена. І в цей складний час випробувань нашої держави, вітчизняної дипломатії, та суспільства, ці аспекти є дійсно важливими. А на перспективу подальші спільні успіхи – натхненників великої Справи творити й будувати, випускників чи діючих студентів підтверджуватимуть правильність та змістовність напрацювань щодо відкриття у 2000 р. такої затребуваної спеціальності, дещо пізніше кафедри міжнародних відносин й подальшого розвитку наукової школи. У мене так склалося, що усвідомлений, а, отже, правильний вибір освіти – запорука поєднання успішної кар’єри, наукової роботи та служіння своїй державі. Глибоко у цій тезі переконаний, незалежно від перебування у науковому чи чиновницькому середовищі, кажу це студентам й абітурієнтам у лекційній аудиторії, українським глядачам на численних тематичних теле- та радіоефірах і, прийде час, неодмінно, скажу це своїм дітям.
Опубліковано у щоквартальнику «Буковинський журнал» № 2 (104) 2017 р. С. 154-159.

понеділок, 25 липня 2016 р.

На передодні великих релігійних та державних свят можна очікувати чергових провокацій.


На передодні великих релігійних та державних свят можна очікувати чергових провокацій з боку Російської Федерації, кажуть політологи. Зокрема мова йде про розповсюдження фейкової інформації. Для нашого регіону характерні так звані «інформаційні вкиди» з румунського питання.
На Буковині - понад сто тисяч румунів. Вони компактно проживають у Герцаївському, Глибоцькому, Сторо¬жи¬нецькому, Ново¬сели¬цькому районах. Чимало сіл практично румуномовні, тож у їхніх навчальних закладах освітній процес організовано теж румунською. Аби розвивати культуру та не втратити етнічні традиції громадські організації та товариства організовують різноманітні заходи. Однак, попри це час від часу в пресі з’являється інформація про те, що румуни Буковини вимагають автономії.
Політолог Михайло Павлюк каже, національне питання у політичних іграх завжди одне з найбільш використовуваних технологами. Однак, такі повідомлення часто виявляються погано-продуманою провокацією.

Михайло ПАВЛЮК - політолог:

«Крім фінансового ресурсу, який зовні, і не складно здогадатися з якої країни, він походить, не має ніякого іншого ресурсу, який міг розвинути цю проблему тут на Буковині. Немає ні ідеологічної складової, немає людського серйозного ресурсу, який би це підтримав. В кінці кінців немає навіть організаційної складової. Чому немає ідеології? Тому, що вони не можуть сформувати чітко проблему. Скажімо, в Криму була сформована десятиліттями думка про те, що начебто там є російський народ задавлений, який ущемлений у своїх свободах, то на Буковині цього немає. І немає сформованої концепції. В що люди мають вірити, якщо вийдуть на вулицю і схочуть утворити нову формацію. Людського ресурсу немає, бо фактично є достатньо створені умови для реалізації культурних та безпекових потреб.»

Традиційно такі «інформаційні вкиди» з’являються напередодні великих релігійних або ж державних свят.

Михайло ПАВЛЮК – політолог:

«Те, що відбувається зараз в Україні є плановою спробою, зовні дискредитувати українську владу разом з тим український суверенітет, територіальну цілісність, і власне як таку політичну незалежність. І робиться вочевидь це свідомо напередодні 25-ї річниці Незалежності України, напередодні великого релігійного свята робиться через ось ці походи віруючих. Робиться це для того, щоб розхитати ситуацію на релігійному грунті, показати, що ми абсолютно різні і очевидно те, що на Буковині відбувається. це таке видування в інформаційний простір теж бажання розхитати ситуацію. Мета очевидна – створити в людей недовіру, потім посіяти страх і на фоні того, що відбувається не тільки в Україні, але й в Європі, спровокувати відчуття небезпеки за своє життя, за перебування в соціумі з тим, щоб таке суспільство було легко керованим і легко піддавалося на провокації, в тому числі інформаційні.»

Фахівці радять будь-яку інформацію завжди перевіряти. Ознайомлюватися з кількома джерелами, звертати увагу на посилання на джерело повідомлення і менше довіряти соціальним мережам.
Т.Микитюк

22.07.2016 16:40
http://www.bukodtrk.gov.ua/index.php?newsid=10657

вівторок, 19 січня 2016 р.

22-23 January 2016, Chernivtsi, Ukraine. INTERNATIONAL WORKSHOP "FROM INSPIRATION TO IMPLEMENTATION: EUROPEANISATION PROCESS IN UKRAINE"



Workshop
INTERNATIONAL WORKSHOP
‘FROM INSPIRATION TO IMPLEMENTATION: EUROPEANISATION PROCESS IN UKRAINE (InIm)’,
22-23 January 2016, Chernivtsi, Ukraine



Thursday, 21 January 2016

Arrival of the speakers.



Friday, 22 January 2016 (Venue – Conference-hall at Horizont Business-Hub, Dobroho Street, 5).

9.00 – 9.30 – Registration of participants.

9.30 – 9.45 – Welcoming remarks.

9.45 – 10.45 – Panel I ‘Democratization and Europeanisation of the political system’ (Adam Szymański, Poland / Vitaliy Motsok, Ukraine).

10.45 – 11.00 – Coffee-break & Refreshments / Networking opportunities.

11.00 – 12.00 – Panel II ‘The impact of Europeanisation on minority rights’ (AnetaVilági, Slovakia / Iuliia Serbina, Ukraine).

12.00 – 12.15 – Coffee-break & Refreshments / Networking opportunities.

12.15 – 13.15 – Panel III ‘Decentralization and mobility in the post-communist state’ (Benjamin Tallis, Czech Republic / Mykhailo Pavliuk, Ukraine ).

13.15 – 14.45 – Lunch Break / Networking opportunities.

14.45 – 15.45 – Panel IV ‘Between the Soviet Past and the European Future: markers of identity’ (Petra Švardová, Slovakia / Nadiia Bureiko, Ukraine).

15.45 – 16.00 – Coffee-break & Refreshments / Networking opportunities.

16.00 – 17.00 – Panel V ‘Value-oriented aspects of Europeanisation’ (Melinda Harlov, Hungary / Natalia Pelagesha, Ukraine).

17.00 – 17.15 – Closing session. Concluding remarks. Invitation to take part in our “Expert Network on Europeanisation”.

19.00 – Dinner / Networking opportunities.



Saturday, 23 January 2016

09.30 – 11.30 – Breakfast and Europeanisation talks.

12.30 – 14.30 – City tour “European heritage of Chernivtsi”. Refreshments / Networking opportunities.



*All the venues will be announced later.


OUR EXPERTS

Dr. Nadiia Bureiko, Ukraine

Nadiia is an expert of the scientific NGO “Quadrivium”, Chernivtsi, Ukraine. She is a post-doc researcher at the University of St. Gallen, Switzerland, and a research fellow at the Institute of Advanced Study, New Europe College, Romania. She is a holder of the Swiss Government Excellence Scholarship. She previously pursued PhD in Political Science and MA in International Relations at Yurii Fedkovych Chernivtsi National University. Nadiia is a member of Jean Monnet project “The Eastern Partnership under strain – time for a rethink?” and an expert of Jean Monnet project “The EU and its Eastern Neighbourhood: The Contradictions of Europeanisation and European identities”. Her main academic interests include foreign policy of Ukraine, Europeanisation, national identity issues. She is a participant and organiser of more than 50 scientific and practical conferences and workshops in more than 20 countries.

Melinda Harlov, Hungary

Melinda is a PhD candidate at Atelier Department of European Social Sciences and Historiography at Eötvös Loránd University and a research fellow at Institute for Social and European Studies, Kőszeg Hungary. She also gives lectures at McDaniel College, Budapest. Before she studied communications, nationalism and cultural heritage management in both Hungarian and English-speaking educational institutions. Since 2006, she has been working in diverse cultural institutions that made her able to create a network with experts from her research area and to experience the contemporary practices. Her research interest is focused on how international norms (of UNESCO World Heritage Committee) can be adopted to local and national circumstances. Her comparative approach is ensured also by attending both national and foreign scholarly programs; by presenting her research at Hungarian and international conferences and publishing at both types of scholarly publications too. She has been also participating in multinational projects such as the preparation of a long-term international research project on the Europenisation process of small scale settlements in peripheric territories.

Dr. Vitaliy Motsok, Ukraine

Vitaliy is an associate professor at the Department of International Relations, Yurii Fedkovych Chernivtsi National University, Ukraine. Previously he was a holder of several scholarships as Carnegie Research Fellowship Program, George Washington University, Institute for European, Russian and Eurasian Studies (Washington, USA); Course Development Competition sponsored by Curriculum Recourse Center, CEU/OSI (Budapestm Hungary) Program; Lane Kirkland Scholarship Program (Poland); Academic Fellowship Program sponsored by Curriculum Recourse Center, CEU/OSI (Budapest, Hungary); Junior Faculty Development Program, Department of Political Science, University of Pittsburgh (Pittsburgh, USA) and others. He previously pursued PhD degree in political science at Yurii Fedkovych Chernivtsi National University. He is an author of a number of articles on democracy promotion in the foreign policies of western powers towards Ukraine. He is presently pursuing his “doctor nauk” dissertation at Chernivtsi National University, Ukraine. His main academic interests include external democracy promotion and different aspects of foreign policy of Ukraine.

Dr. Mykhailo Pavliuk, Ukraine

Mykhailo is an assistant professor at the Department of International Relations, Yurii Fedkovych Chernivtsi National University, Ukraine. He previously pursued PhD in Political Science and MA in International Relations and MA in Law at Yurii Fedkovych Chernivtsi National University, Ukraine. Mykhailo is a member of the editorial board of Bukovinian Journal on Public Service and Local Governance, Scientific Journal of the Institute for Political and Geopolitical Researches, and Journal on Current Agenda of Foreign Policy of Ukraine. He is also a member of Regional working group on decentralization and a member of Chernivtsi Regional Council Commission on problems examining within transborder cooperation projects in Chernivtsi region. Mykhailo is a participant of a number of international scientific conferences in Poland, Russia, Romania and Ukraine. He is a participant of Harvard summer school (the USA). His research interests are focused on European and Euro-Atlantic integration of Ukraine.

Dr. Natalia Pelagesha, Ukraine

Natalia is an independent expert on Eurointegration and Europeanisation. Natalia has been working as an expert at the National Institute of Strategic Studies and a lecturer at the National Academy of Public Administration for more than 10 years. She pursued PhD degree in political science in 2009. Previously she graduated from the Institute of International Relation of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Natalia is the author of monograph “Ukraine in the Wars of Ideas of Postmodern” and a number of scientific articles on European identity.

Dr. Iuliia Serbina, Ukraine

Iuliia is a head of social-political programmes at the NGO “Promotion of Intercultural Cooperation”, Odesa, and a member of Odesa regional group of all-Ukrainian project “Ukrainian Peace-Building School”. Prior to this Iuliia had been working for five years as a senior researcher at Odesa Regional Branch of the National Institute for Strategic Studies (2010–2015). In 2014 she worked as the national human rights officer in Odesa regional office of the UN Human Rights Monitoring Mission in Ukraine. In 2012–2013 she contributed to the setting agenda for Ukrainian Chairmanship in the OSCE in 2013 and evaluation of Ukrainian Chairmanship. In this project Iuliia was the coordinator of the OSCE human dimension working group. She previously pursued PhD and MA at I.I.Mechnikov Odesa National University. Yuliia has been participating in training and fellowships (2014–2015): International Foundation for Electoral Systems (IFES), Washington D.C, Specialization Course on human rights in conflict of the international civillian peace-keeping and peace-building training programme (ASPR, Schtadtschlaining), OSCE/ODIHR training for long term election observers, Belgrade, Serbia, OSCE Summer Academy (Peace Centre Burg Schlaining/Austria, under the auspice of the OSCE). Sphere of expertise includes democratization, human rights (civil and political rights), civil society development, Ukraine in regional organizations (OSCE, Council of Europe, UN).

Petra Švardová (Shvardova), Slovakia

Petra is a doctoral student of the joint (cotutelle) PhD program of the Institute of History, Slovak Academy of Sciences (Faculty of Philosophy, Comenius University Bratislava) and INALCO Paris (National Institute of Oriental Language and Civilization). The topic of her doctoral thesis is “Material Heritage from the Communist Past in the Former Czechoslovakia and in Bulgaria: the Questions of Preservation of Monuments and of their New Roles”. Previously Petra completed her MA degree of museum studies in 2012 at Paris Sorbonne University. Her research interests include contemporary history, monuments, museums, heritage.

Dr. Adam Szymański, Poland

Adam is an associate professor at the Institute of Political Science, University of Warsaw. In 2004–2011 he was also an analyst at the Polish Institute of International Affairs (PISM). He is a scholarship holder of the Program Start (2007) of the Foundation of the Polish Science, the project Modern University (2010) and the program for outstanding young scholars-foreigners of the Scientific and Technological Research Council of Turkey – TÜBITAK (2012). He is also a holder of the scholarship at universities in Ankara (METU), Belfast, Berlin (FU), Bonn, Budapest, Istanbul (Istanbul University, Koç University), Konstanz, Tampere and Vienna. Adam is a head of Warsaw Branch of the Polish Political Science Association (PTNP), member of the International Political Science Association (IPSA), the European International Studies Association (EISA), standing groups “Religion and Politics”, “Politics of Southern Europe”, and “European Union” of the European Consortium for Political Research (ECPR), the Advisory Board of the Center for Research on Globalization and Democratic Governance (GLODEM) at Koç University in Istanbul. He is an expert in the EU’s enlargement.

Dr. Benjamin Tallis, Czech Republic

Benjamin is a research fellow at the Institute of International Relations and the Coordinator of the Institute’s Centre for European Security. He is the Editor-in-Chief of the academic journal “New Perspectives: Interdisciplinary Journal of Central and East European Politics and International Relations”. Tallis’ research interests focus on security politics in Europe, particularly looking at issues relating to borders, security, mobility and migration. Benjamin also researches wider issues relating to the politics, societies and cultures of Central and Eastern Europe, critical geopolitics, the politics of the European Union and ways to put critical research into policy and practice. He completed his doctorate “A Moveable East: Identities, Borders and Orders in the Enlarged EU and its Eastern Neighbourhood” at the University of Manchester. He previously worked as a strategy, planning and performance officer for the European Union Border Assistance Mission to Moldova and Ukraine and as a strategic analyst and project manager for the EU Police Mission EUPOL-Proxima, based in Skopje. He frequently appears in the Czech and international media.

Dr. Aneta Világi, Slovakia

Aneta is as an assistant professor at the Department of Political Science, Faculty of Arts, Comenius University in Bratislava. She has rich research experience with projects examining minorities and marginalized communities in Slovakia (e.g. Roma community, Hungarian minority). Moreover, she studies majority-minority relations within the context of changing environment, more specifically Europeanisation process. She was also involved in several academic projects oriented toward minorities (for example EUROREG “Changing interests and identities in European border regions: EU policies, ethnic minorities and socio-political transformation in member states and accession countries”).

http://www.quadrivium.org.ua/InIm/workshop/

THE PROJECT IS CO-FUNDED BY THE INTERNATIONAL VISEGRAD FUND
THE PROJECT IS COORDINATED BY THE SCIENTIFIC NGO «QUADRIVIUM»

середа, 2 грудня 2015 р.

У БДМУ провели конференцію «Революція гідності. Два роки потому»

26 листопада на кафедрі психології та соціології
Вищого державного навчального закладу «Буковинський державний медичний університет» відбулася науково-практична конференція «Революція гідності. Два роки потому».

Учасників заходу привітали проректор з науково-педагогічної роботи та виховання Ніна Зорій та помічник ректора з іміджевої політики, в. о. зав. кафедри психології та соціології Алла Борисюк. Модератором заходу була викладач кафедри психології та соціології Олеся Павлюк.
У роботі конференції взяли участь громадські діячі, науковці, активісти, волонтери учасники доленосних подій Революції Гідності у Києві, представники депутатського корпусу Чернівецької міської та обласної ради. Конференція проходила двома секціями: суспільно-політичного напряму та психологічного спрямування.
Революція Гідності стала зараз невід’ємною складовою історичної побудови української держави. Науковці спробували визначити та проаналізувати, основні фактори, що сприяли зародженню системної кризи в Україні та виникненню національно-патріотичних протестних акцій, які згодом переросли у Єврореволюцію. Доцент кафедри історії України Чернівецького національного університету Сергій Добржанський виступив з доповіддю про методи боротьби Помаранчевої та Революції Гідності та проаналізував їх політичний вплив на суспільство.
Своє бачення революційних подій та проблеми, з якими зіткнулись під час організації Революції Гідності у Чернівцях розповіли активісти та громадські діячі. Зокрема, організатор та ідейний натхненник Євромайдану у Чернівецькій області Тарас Прокоп окреслив основні проблеми формування нового громадянського суспільства в Україні. Директор Чернівецького обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Ольга Гришин-Грищук висвітлила основні проблеми реалізації цінностей та ідеалів Майдану у постреволюціному суспільстві. Про сильний волонтерський рух, який виник на початку Революції та діє й сьогодні розповіла волонтер Медичного координаційного центру допомоги військовослужбовцям Мирослава Юрчук.
Підтримали Єврореволюцію одразу й органи місцевого самоврядування, які проголосили створення Народної ради в Чернівцях. Так, про ініціативи депутатського корпусу Чернівецької обласної ради та роль місцевого самоврядування в цілому у період Євромайдану розповів депутат VІ скликання, політолог Михайло Павлюк.
Мабуть, найбільш емоційним став виступ активістки Олесі Вакарюк, яка була членом «Жіночої сотні» у Києві під час революційних подій. Учасниця бойових протистоянь на вулиці Грушевського ділилась своїми враженнями від сильного бойового духу української нації та згадувала кривавий етап Революції та роковий день свого поранення.
Друга частина конференція була присвячена проблемам надання психологічної допомоги військовослужбовцям, які повернулись із зони бойових дій та їх сім’ям. Психологи-консультанти ділились досвідом проведення психологічної реабілітації з військовослужбовцями та проблемами, які виникають під час психологічного супроводу та адаптації постраждалих внаслідок бойових дій.
Фото доступне тут
http://www.bsmu.edu.ua/uk/news/events/3870-u-bdmu-proveli-konferentsiyu-revolyutsiya-gidnosti-dva-roki-potomu

понеділок, 30 листопада 2015 р.

Відбувся XII обласний конкурс юних читців

24 листопада до дня народження письменника Михайла Івасюка в Обласній бібліотеці для дітей спільно з Меморіальним музеєм Володимира Івасюка відбувся XII обласний конкурс юних читців. Традиційно конкурс проводиться у 2-х номінаціях: вірші Михайла Івасюка зі збірки-посвяти «Елегії для сина» та вірші-посвяти Володимирові Івасюку.
Під час підрахування балів (конкурсантів оцінювали за 10-бальною системою) учасники та глядачі мали змогу ознайомитися із виставкою «Батько і син», яку підготували працівники бібліотеки та перегорнути сторінки із життя Михайла та Володимира Івасюків.
Цьогорічний конкурс відбувся за участю 33 учасників, наймолодшим з яких був першокласник Гіршвельд Сергій, учень 1-го класу Вашківецької ЗОШ Вижницького р-ну. Читали емоційно, виразно та під оплески глядачів.
Заворожив усіх членів журі та глядачів Орлецький Степан, учень 7-го класу Недільної школи Храму Преподобної Параскеви Сербської, який зайняв I місце у номінації «Вірш-посвята Володимиру Івасюку». II місце виборола Дарій Тетяна, учениця 11 класу (с. Банилів-Підгірний Сторожинецького р-ну), а III місце — Струц Ніколь, учениця 7-Б класу ЗОШ №11.
А в номінації «Вірші Михайла Івасюка зі збірки “Елегії для сина”» I місце виборола Манескул Наталія, учениця 7 класу (с. Михальча Сторожинецького р-ну), II місце посіла Бампа Лоредана, учениця 8 класу (с. Петрашівка Герцаївського р-ну), III місце — Ткачук Дарина, учениця 7 класу (с. Михальча Сторожинецького р-ну).
Не образили нікого, всі отримали подарунки від Меморіального музею Володимира Івасюка, Обласної бібліотеки для дітей, Михайла Павлюка та видавничого дому «Букрек».
Мороз Наталія,
головний зберігач фондів Меморіального музею Володимира Івасюка

http://www.ivasyuk.org.ua/news.php?lang=uk

середа, 14 жовтня 2015 р.

У ІІ міжнародному молодіжному форумі країн Вишеграду взяли участь представники нашого університету

19 листопада 2015 р. у місті Клуж-Напока (Румунія) розпочала роботу ІІ конференція країн Вишеградської четвірки та сусідніх держав. Серед учасників заходу – представники молодіжних організацій та політичних партій країн Центрально-Східної Європи. Мета заходу – обговорити ключові сьогоднішні виклики для об’єднаної Європи, налагодити співпрацю між молодіжними організаціями у контексті поглиблення європейської інтеграції та взяти участь у дискусіях з провідними експертами з Румунії та Угорщини.
Участь у конференції взяли асистент кафедри міжнародних відносин, кандидат політичних наук Михайло Павлюк та начальник відділу з інформаційної діяльності Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, кандидат політичних наук Вікторія Гатрич.
“Європейська інтеграція України – це не тільки процес на папері, видимий для чиновників. Це має бути жива співпраця між окремими людьми, організаціями і партіями. Тільки працюючи тісно із нашими партнерами із ЄС, беручи участь у роботі їхніх організацій і залучаючи їх до наших проектів, ми зможемо побудувати справжню Європу у себе. І особливо важливо залучати до цього процесу активну українську молодь” – переконаний Михайло Павлюк.
“Для нас ця конференція – це можливість послухати, які теми і проблеми є важливими для молодих політиків та активістів у сусідніх країнах”, – розповідає Вікторія Гатрич. “Це також можливість нагадати про складні часи, які переживає Україна на шляху європейської інтеграції, зокрема чергове загострення на Сході України. І безумовно, це нагода здобути контакти й побудувати подальшу співпрацю із сусідніми країнами, що особливо важливо для громади прикордонної Чернівецької області”.
http://www.chnu.cv.ua/index.php?page=ua/news&data[5012][id]=5210






пʼятниця, 9 жовтня 2015 р.

Новини о 18:00 - Підсумки роботи Чернівецької обласної ради VІ скликання


Михайло Павлюк і Руслан Мельник про останню каденцію Чернівецької обласної ради у програмі «Новини о 18:00» з Люба Смолдирєва на 100.0FM.

Михайло Павлюк дбає про тепло дітей Хотинщинни

Депутат Чернівецької обласної ради Михайло Павлюк виступив на черговій сесії із запитом – виділити кошти на придбання котлів для Каплівської загальноосвітньої школи, що на Хотинщині.

Нині в навчальному закладі проблеми із опаленням. Котли відпрацювали своє, і ремонту не підлягають.

- See more at: http://chernivtsi.solydarnist.org/?p=616#sthash.UokKewsU.dpuf

Урочистості з нагоди відзначення 75-річного ювілею бібліотеки та Всеукраїнського дня бібліотек

28 вересня в бібліотеці відбулись урочистості з нагоди відзначення 75-річного ювілею бібліотеки та Всеукраїнського дня бібліотек.
В цей святковий день бібліотеку прийшли привітати представники регіональної влади, партнери та друзі бібліотеки. Теплі слова на адресу бібліотеки прозвучали з уст заступника голови Чернівецької обласної ради Курка Ярослава Степановича, заступника керівника апарату обласної державної адміністрації Шкурідіна Олександра Миколайовича, мера міста Каспрука Олексія Павловича, заступника начальника, начальника відділу культурно-освітніх установ, мистецтв та кіно управління культури Шарагової Тетяни Михайлівни, заступника голови правління профспілки Первозванської Флоріди Олександрівни.
Бібліотеку в цей день привітали постійні користувачі, друзі та партнери: голова обласної організації національної спілки письменників України Довгий Василь Манолієвич, депутат обласної ради Павлюк Михайло Вікторович, голова Чернівецького обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка Остап Савчук, голова обласного відділення Українського Фонду культури Діаковська Валентина Костянтинівна та ін.
Наше свято розділили з нами колеги-бібліотекарі: з наукової бібліотеки Чернівецького національного університету, бібліотеки медичного університету, обласної бібліотеки для дітей, директори районних ЦБС; партнери з учбово-методичного центру культури Буковини, краєзнавчого музею, літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської, обласного музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської .
Щирі слова на адресу бібліотеки прозвучали від журналіста, літератора, краєзнавця та одного з найактивніших користувачів бібліотеки Юхима Семеновича Гусара.
На завершення урочистостей виконуюча обов’язки директора М. М. Довгань подякувала всім, хто прийшов розділити радість свята, за їх теплі щирі слова.
В рамках проведення урочистостей відбулось нагородження бібліотечних працівників почесними грамотами Міністерства культури України, Чернівецької обласної ради, міської ради та управління культури Чернівецької ОДА.

http://www.library.cv.ua/?p=4978

четвер, 20 серпня 2015 р.

З метою вирішення проблемних питань представників територіальної громади Чернівців


Депутати обласної ради на 33-й сесії підтримали запит свого колеги Михайла Павлюка щодо ситуації, в якій опинилися мешканці будинку по вул.Головній,248 обласного центру. Як зазначається у депутатському запиті, даний будинок був знятий з балансу ДП «Чернівецький облавтодор» без проведення з мешканцями роз’яснювальної роботи. Їхню стурбованість викликає й те, що наразі будинок не переданий на баланс Чернівецькій міській раді чи іншій установі, що унеможливлює отримання різного роду довідок, необхідних для вирішення життєво важливих потреб. Депутат обласної ради звернувся з вимогою провести службову перевірку на підприємстві, за результатами якої вирішити питання щодо відповідальності службових осіб згідно з чинним законодавством. Запит скеровано для розгляду директору ДП «Чернівецький облавтодор».
http://oblrada.cv.ua/news/48454/

неділя, 28 червня 2015 р.

З нагоди 175-річчя від дня народження Костянтина Томащука та 140-річчя від дня заснування ЧНУ імені Юрія Федьковича

На заключному пленарному засіданні 31-ї сесії Чернівецької обласної ради депутат крайового парламенту Михайло Павлюк розповсюдив звернення до колег - депутатів обласної, районних та місцевих рад, які є випускниками ЧНУ ім. Ю.Федьковича різних років, щодо сприяння в роботі з відновлення пам’ятника першому ректорові Чернівецького університету, колишньому депутату австрійського парламенту та крайового сейму, почесному громадянинові Чернівців Костянтину Томащуку.

«13 березня 2015 року, говориться у зверненні, - наш університет відзначив 175-річчя від дня народження першого ректора Костянтина Томащука. У 1897 р., в міському парку Чернівців вдячні студенти, професори і пересічні городяни встановили пам'ятник Костянтину Томащуку у вигляді бронзового погруддя. На жаль, майже через півстоліття пам'ятник був знесений...
Усвідомлюючи вагому роль Костянтина Томащука у заснуванні Чернівецького університету та з нагоди 140-річчя заснування Чернівецького університету, що відзначатиметься 4 жовтня цього року, професорсько-викладацький склад і студентство Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича виступили із пропозицією щодо відновлення пам'ятника Костянтину Томащуку на місці його первісного встановлення - у нинішньому Центральному міському парку культури і відпочинку імені Тараса Шевченка. Ініціативу університету підтримала громадськість міста і депутати Чернівецької міської ради. Відновлення пам'ятника буде відбуватися завдяки коштам, зібраним викладачами, студентами, випускниками та друзями університету. З метою акумуляції коштів Громадська організація "Об'єднання випускників і друзів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича" відкрила рахунок з конкретним призначенням платежу "На пам'ятник Костянтину Томащуку". Сподіваємося, що спільними зусиллями ми зможемо у дні святкування 140-річниці від дня заснування університету відкрити відновлений пам'ятник», - говориться у зверненні, підписаному ректором ЧНУ ім. Ю.Федьковича професором Степаном Мельничуком.

http://oblrada.cv.ua/news/47834/

Яких змін потребує Конституція України?



Круглий стіл "КОНСТИТУЦІЙНІ ТА ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ В СФЕРІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЧЕРНІВЦІВ" з нагоди відзначення річниці прийняття Конституції України за участі Інституту політичних і геополітичних досліджень, Чернівецького регіонального представництва Центру підтримки громадських ініціатив, громадської організації Гідність Буковини, комітету з демократизації та реформування місцевого самоврядування Громадської Ради при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради та за підтримки Блоку "Петра Порошенка "Солідарність".Чернівці, 26 червня 2015 р.

НЕДЕРЖАВНІ ТАЄМНИЦІ. МІСІЯ ПРЕЗИДЕНТА/Рецензія на книгу

НЕДЕРЖАВНІ ТАЄМНИЦІ. МІСІЯ ПРЕЗИДЕНТА
Рецензія на книгу: Ющенко В.А. Недержавні таємниці: нотатки на берегах пам’яті / В.А. Ющенко. – Харків. Фоліо, 2014. – 511 с.
За майже 24 роки незалежності України ми мали можливість багато разів обирати політиків та партії, швидко захоплюватися й розчаровуватися, часто щиро радіти заявленим ними ж успіхам, а потім з не менш щирою гіркотою дізнаватися правду та втрачені шанси для подальшого поступу нашої держави та нації. За цей час, а особливо після подій 2013-2014 рр. на Євромайдані, суспільство, здавалося, вчергове відкинуло популізм, демагогію й вустами молоді заявило про необхідність докорінних змін у відношенні влади до прав та уподобань громадянина України. Авторитарний режим, як форма діалогу із суспільством, та євразійський вектор, як, начебто, «вибір» громадян, ціною людських жертв зазнали поразки. А українці ще більше об’єдналися перед лицем ворога-окупанта, який анексував Крим й посягнув на суверенітет незалежної держави уже весною 2014 р.
Втім, для дотримання публічності та підзвітності української державної влади, вміння доступно пояснювати й аналізувати кожен крок на тій чи іншій посаді, легко визнавати помилки та спонукати до підтримки того чи іншого політичного курсу й порядку денного особливо зараз, гостро не вистачає наукових, навчально-виховних досліджень з боку самих суб’єктів політичного процесу. Більше того, останні події на сході України та й весь комплекс україно-російських відносин підсвідомо повертає нас у період після Помаранчевої революції листопада-грудня 2004 р. Саме тоді концептуально й юридично було сформовано курс на членство України у НАТО та ЄС, порушені питання виведення чужоземного Чорноморського флоту з території України й перегляду газової залежності від нашого сусіда, піднято з небуття десятки питань історичної самобутності держави, що логічно призвело до національно-культурного відродження. А в драматичні серпневі дні 2008 р. на площі у Тбілісі українською владою продемонстровано солідарність країн східної Європи з Грузією у протистоянні з агресором. Ідеаліст зауважить, найбільш дискутовані задуми й прагнення тієї доби не вдалося зреалізувати, сталося по іншому, і на це є відповідь, втім кількість питань та запит на вивчення передумов сьогоднішньої ситуації в Україні залишився. Узагальнюючи такі точки зору, поява у знаному Харківському видавництві «Фоліо» книги Третього Президента України (2005-2010 рр.), державного діяча, фахового економіста Віктора Ющенка «Недержавні таємниці: нотатки на берегах пам’яті» не залишилася непомітною серед експертів, науковців, а враховуючи результати продажу у сітці магазинів книгарні «Є», які опублікувала тиражна загальноукраїнська газета «Факти» – ще й вельми бажаною й затребуваною для столичних читачів (див. примітку).
На перший погляд, дана книга – це досить хороша, лекгочитабельна розповідь державника, фінансиста, управлінця, лідера національно-демократичної партії про власні сторінки біографії. Від мелодраматичних оповідей про знайомство й відносини батьків автора – Андрія та Варвари, дитинство сільського хлопця із Сумщини, юнацькі мрії, перші зароблені гроші до здобуття вищої освіти, служби в армії та отримання роботи, читачу легко зловити себе на думці про щемливі приватні мемуари достойної людини (розділи I-VI), яка відбулася в Україні, вірить та живе українським буттям, яке проникнуте високими християнськими та сімейними цінностями (розділ XIII).
Однак, уважно читаючи дану книгу, не полишає і думка про ґрунтовність та фаховість багатьох суджень, узагальнень та висновків, які починають привертати увагу з розділів про професійну зайнятість та спонукають замислитися читача. Автор, розповідаючи про прихід до керівництва Нацбанку, обрання на посаду прем’єр-міністра, формування й консолідацію широкого опозиційного фронту та обрання на пост Президента України, досить скромно пише про початковий стан справ у відповідній сфері чи відомстві, іншими словами, здебільшого важкий спадок. Зауважимо, усі чотири «етапи», які відповідно до хронологічних рамок, визначених автором у книзі, пов’язані низкою негативних тенденцій – у Нацбанку була розвалена фінансова система від СРСР, у кабміні – загроза дефолту та занедбана економіка, формування опозиційного фронту – це десятки розпорошених організацій і партій та потужна протидія тодішньої влади, на Президентському пості – розсварений схід і захід країни, штучно поділена країна за ознаками мови, релігії та зовнішніх симпатій, «диверсії» партнерів по Коаліції. Що та як вдалося автору В. Ющенку оцінить наш читач.
Починаючи із VII розділу, автор розповідає про становлення у професійному банківському середовищі. Хоча, за В. Ющенком, «кар’єра ніколи не була самоціллю, не були самоціллю посади. Значно важливішим було професійне, фахове зростання, професійний досвід, його зміст» (стор.99). Саме це дозволило фінансисту й банкіру рухатися сходинками у банківській сфері: спочатку в райцентрі Улянівка (розділ VIII), а потім солідна пропозиція за «власні напрацювання та експериментальні практики кредитування» перейти у республіканську контору Держбанку (розділ IX). Подальші чотири розділи розкажуть про вершину кар’єри банкіра-технократа, який, головуючи у Національному банку, зміг суттєво побороти платіжну кризу, сприяти фінансовій стабільності (за автором це «невід’ємна передумова економічного зростання») й проведенню ряду реформ в пострадянській країні. Автор покроково торкається створення сучасної електронної платіжної системи, зупинку гіперінфляції, яка у 1993 р. була 10 256 %, запуск міжбанківської валютної біржі, Банкнотно-монетного двору і, власне, «Леді Гривні». Грошова реформа, як пише автор, стала у 1996 р. першим острівцем стабільності, першим кристалом, з якого почалося формування цінової стабільності, нормалізація бюджетних процесів, врешті-решт, почалася стабілізація економіки (стор.229). Тест на міцність гривня проходила декілька разів, чи не вперше у 1998 р. коли у Росії грянула економічна криза й рубль виріс у три з половиною рази – з 6 до 21 за 1 дол. Рішучі кроки Нацбанку унеможливили подібне в Україні, лише 33 % девальвації (тобто, гривня впала на одну третю) у підсумку. Автор розлого пояснить дії НБУ, як приклад подолання форс-мажорів, які виникають на зовнішніх ринках та рикошетять в українську економіку.
У подальших розділах автор описує перебування на посаді прем’єр-міністра України впродовж кінця грудня 1999 – квітня 2001 рр. Хороша суспільна, парламентська та президентська, хоч і перемінна, підтримка дозволили молодому прем’єру невідкладно сформувати кращий економічний курс, що у подальшому призвело до росту ВВП, прийняття бездефіцитного бюджету (вперше в новітній історії України), погашення заборгованостей із соціальних виплат, ліквідація бартеру та взаємозаліків. Щодо останнього аспекту, то наповнення бюджету «живими грошима» а не автобусами чи телевізорами мало колосальний ефект для оздоровлення економіки. Опоненти такої політики проявилися одразу, втягуючи із самого початку Президента та лояльну до нього парламентську більшість у закулісні інтриги. Саме персональна потреба Л. Кучми у його підтримці олігархами, «неготовність до легальної економіки та публічної політики як єдиного можливого способу суспільного розвитку» (із виступу В. Ющенка у парламенті 26 квітня 2001 р.) призвела до відставки уряду, але дала Україні нову проукраїнську проєвропейську опозицію, яка мала суттєвий доробок на вибори Президента 2004 р.
Період 2002-2004 рр., починаючи від формування об’єднання «Наша Україна» до початку Майдану на площі Незалежності у Києві, у спогадах багатьох асоціюється з наростаючою тривогою. Лідер найбільшої парламентської опозиційної фракції «Наша Україна» В. Ющенко ділиться відчуттями від горезвісної поїздки до Донецька наприкінці 2003 р. (стор.287-291), де тодішня влада, маніпулюючи матеріальним становищем мешканців Донбасу, вдалася до провокацій, щоб зірвати проведення зустрічей із носієм видуманого образу «фашиста, який за чистоту нації». А пізніше події під час виборів мера у Мукачево, де відбувалася спроба апробувати технологію «крадіжки перемоги» для застосування у загальнонаціональному масштабі у 2004 р. Склалося враження, обидва випадки особливо зачепили Автора, адже помітно від емоційної тональності та повернення до аналізу й висновків із цих подій у подальшому. А сама тема фізичної безпеки В. Ющенка та членів його команди на даному етапі неодноразово порушувалася. Втім, якщо КАМАЗів удалося уникнути, то зрада близьких соратників й отруєння своєї мети досягли. Так починається найбільш складний, передостанній етап Президентської кампанії 2004 р. В. Ющенко послідовно, на основі висновків західних медиків, які уже були предметом обговорень на солідних міжнародних наукових форумах, підтримує версію умисного отруєння діоксином (стор. 321-323). Це також підтвердять провідні австрійські, американські, швейцарські фахівці. Не менш спокійно автор підкреслює, що усі необхідні процедури наша прокуратура здійснила ще 2005 р., був здійснений випадковий відбір пробірок для аналізів й багато інших заходів, щоб унеможливити будь-які маніпуляції. В. Ющенко зауважить, після усіх тих процедур складно серйозно сприймати вимоги, які лунали після 2010 р., зробити повторний аналіз. З отруєнням пов’язано 26 операцій під повним наркозом, спекуляції політиків з вимогами «їсти картоплю й сало», повна бездіяльність правоохоронних органів, сотні тисяч розчулених облич українців, які не у змозі були нічим зарадити. Автор здається і досі повторив би «це не проблема їжі чи режиму харчування, це проблема політичного режиму у цій країні». Втім автор гідний своєї кваліфікації – він без рішень суду не назве прізвищ посібників чи замовників. А от мотив замаху логічно пояснить. А такий мотив усунення рейтингового кандидата не влаштує мільйони українців, які 21 листопада 2004 р. почнуть виходити на площі міст з вимогою чесного підрахунку голосів. Розділ «Залаштунки Майдану» передає коротку хронологію подій, де серед іншого, аналізуються шляхи виходу з політичної кризи. Діалог, домовленість про виключно мирні методи дій, рішення Верховного суду, кілька раундів Круглого столу за посередництва західних та російських дипломатів, десятки вечорів на Майдані – усе це сформувало міцний фундамент для повернення ситуації у правове русло. Мільйонний мирний Майдан та його Лідер стане гідним Нобелівської премії миру. А результат повторного ІІ туру відкриє чергову сторінку у новітній історії України.
У прикінцевих розділах подається увесь драматизм подій 2005 – 2010 рр., надано відповіді на чутливі для суспільства питання про «бандитів, які не в тюрмах», наслідки зіпсованої політреформи, соціальний популізм партнерів по коаліції, чи був союз ПР та БЮТ такий невідворотний у 2009 р. та про причини розвалу помаранчевої коаліції. Автор не забуває сказати основне – що ним зроблено та яких умов. Наберемося сміливості стверджувати, це чергова хороша спроба пояснити основні положення політичного курсу Президента В.Ющенка, від примату дотримання демократичних процедур та свободи громадянина до всесторонньої реалізації політики європейської інтеграції й відновлення історичної пам’яті. Розуміється, ще не один «червоний мур» має впасти та завіси чи двері привідкритися, щоб спробувати дати об’єктивну комплексну незаангажовану оцінку цього важливого періоду для зростання самоусвідомлення українців.
Насамкінець, саме зараз, читачам буде досить цікаво прочитати, який формат відносин В. Ющенко пропонував В. Путіну. Тоді, у другій половині 2000-х рр., питання відновлення історичної пам’яті, взаємопримирення через покаяння, поваги до історії та традицій іншої нації, могло б стати хорошим фундаментом для повноцінного взаємного статусу стратегічного партнерства. В. Путін відмовився, як пише В. Ющенко, «не сказавши вголос ні, але зробив це своїми усіма подальшими діями». Те, що зробив Путін з Грузією у серпні 2008 р., заклало чергу протиправних зазіхань на території суверенних держав. Тоді східноєвропейські лідери, демонструючи «не зброю, а солідарність», за деякий час були у Тбілісі з грузинським народом, пам’ятаючи зміст слів М. Немьоллера, які підкреслив В. Ющенко, що «завтра можуть прийти за тобою, а нікому буде підвестися на допомогу». Події на сході України впродовж 2014-2015 рр. продемонструвало небажання російської еліти та особисто В. Путіна до будь-яких форм діалогу рівних соборних держав, які поважають територіальну цілісність та норми міжнародного права.
Безумовно, книга цінна своєю появою, зацікавить тут та закордоном усіх, хто любить та живе Україною, хто переймається новітньою історією та проблемами її внутрішньополітичного розвитку, становлення як незалежної суверенної європейської держави. Без сумніву, книга стане корисною і тим, хто критично сприймає ряд питань розвитку України, діяльності політичних та національних лідерів та, тим не менш, прагне осмислено підійти до оцінки цих процесів з різних точок зору.

Примітка.
Василь Р. Лидером среди украинских изданий стала книга Виктора Ющенко «Недержавні таємниці: нотатки на берегах пам’яті» [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://fakty.ua/182020-liderom-sredi-ukrainskih-izdanij-stala-kniga-viktora-yucshenko-nederzhavn-ta-mnic-notatki-na-beregah-pam-yat

Павлюк М. Недержавні таємниці. Місія Президента / Михайло Павлюк // Буковинський журнал. – 2015. – № 2 (96). – С. 278 – 282.

вівторок, 12 травня 2015 р.

У дусі пам'яті та примирення!!

Цього року уважно готуємося до відзначення 8-9 травня. На разі, це добра нагоди зробити справу спільно з цивілізованою Європою. 8 травня День примирення, спомину про усіх жертв, зокрема, усіх українців, які віддали своє життя за право вільно жити на своїй землі. У річницю завершення німецько-радянської війни, громадою Чернівців пропоную згадати усіх героїв біля пам'ятника героям Буковинського куреню. У п'ятницю, 8 травня о 16 год. спльно з патріотичними проєвропейськими організаціями станьмо поруч з Великою Європою, яка пам'ятає й шанує, молиться і прощає, перемагає і будує спільне майбутнє вільних демократій.

А 9 травня традиційно вшануємо усіх ветеранів та учасників бойових дій на площах міста та Центрального парку ім. Т. Шевченка, подякуємо усім за внесок у перемогу над нацизмом у найбільш кровопролитній війні. І тихим голосом, але впевнено скажемо «Ми пам'ятаємо! Ми перемагаємо!».
http://m-pavliuk.vkursi.com/8098.html