Коротко про автора

Цей блог Українця та буковинця Михайла Павлюка, який ділиться своїми думками про суспільно-політичні події в Україні та Буковині, а також роздумами на особисті (приватні) теми.

Кандидат політичних наук, викладач кафедри міжнародних відносин Факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету. Євроатлантист. Активіст. Оптиміст.

неділя, 29 листопада 2009 р.

Промова Президента України в День пам’яті жертв Голодомору (витяг)


Голодомор підкріплювався різноманітними засобами, які всі разом вкарбовували у свідомість українського етносу факт його цілковитої залежності, його повної несуверенності у плані державному, соціальному, буттєвому.

Так само несуверенною з цих часів мала почуватися і особистість: до скону мусила українська людина дякувати за те, що її просто не вбили.

А найкраще – вона мала стати такою, якою і була потрібна у новій версії «єдиного радянського народу».

Звідси походить новітній «хохол» – національна, культурна і соціальна потвора, яка згодна продати і свою країну, і рідну землю.

Звідси походить цей благенький блазень перед нібито могутнішими сусідами, обставинами чи культурами.

Проти нього, проти цього нікчемного, продажного «хохла» у серці повинен стояти опір у кожного із нас.

Опір повинен стояти у серці проти будь-якого вияву неповаги до нашої держави, її історії, наших тисячолітніх символів.

Опір повинен стояти у серці проти будь-якої загрози для нашої великої і спільної свободи.


Опір повинен стояти у серці проти будь-якого замаху на національні, політичні і громадянські права кожного з нас. Без винятку. Без поділу. Незалежно від мови, релігії чи походження.

Більше - http://www.president.gov.ua/news/15879.html

п.с. Сильно. Влучно, вОнИ це знають.

Немає коментарів:

Дописати коментар