Коротко про автора

Цей блог Українця та буковинця Михайла Павлюка, який ділиться своїми думками про суспільно-політичні події в Україні та Буковині, а також роздумами на особисті (приватні) теми.

Кандидат політичних наук, викладач кафедри міжнародних відносин Факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету. Євроатлантист. Активіст. Оптиміст.

пʼятниця, 15 жовтня 2010 р.

Павлюк: «Реформатор ти чи ні, - про це скажуть люди і статистика»



Михайло Павлюк – кандидат політичних наук, викладач факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету належить до тієї когорти молодих людей, яких українське суспільство тривалий час не дораховується і у виконавчій, і представницькій владі. Якщо в державі можна щось змінювати, переводити на прогресивні стандарти, то у першу чергу умами і руками молодих патріотів, які завжди передбачувані у своїх вчинках, стабільні у своєму виборі і налаштовані патріотично.
Михайло Павлюк у політиці з 2005 року. Свою активну національну позицію заявив одразу і вона стала його принципом і концептуальною ідеєю, з якою він торує свій шлях. Сьогодні Михайло Павлюк – гість нашої редакції:
- Михайле, ти одразу визначив своє політичне амплуа – «Нашу Україну». Нині ти у команді Володимира Куліша, який очолює список кандидатів у депутати обласної ради. Які у вас аргументи перед опонентами?
- Перш за все ми не вступаємо в жодні конфлікти, словесні перепалки, з’ясування стосунків.
Основний наш опонент на виборах – це той, хто прагнутиме їх сфальсифікувати. Люди повинні побачити у владі тих, за кого вони реально віддали голоси. Якщо так станеться – це буде велика спільна перемога, торжество демократії, закладене ще з 2004 року. І промовистим аргументом, на мій погляд, є конкретні справи, які проводила в області команда В. Куліша. Це те, що не можна піддати сумніву: за період його перебування у владі збудовано близько 40 освітніх закладів, побудовано та відремонтовано десяток медичних установ, у тому числі відкрито відділення патології вагітних при Глибоцькій та Кельменецькій ЦРП. За чотири роки капіталовкладення в медицину Буковини склали 520 мільйонів гривень. Також побудовано та реконструйовано понад 1200 соціальних об’єктів. Словом, усе зроблене на виду, воно служить людям, громаді. У Куліша є чому повчитися: він ставив завдання, стежив за його реалізацією від закладення фундаменту аж до перерізання стрічки.
- Які особливості цьогорічних виборів на твій погляд?
- Перш за все, це не конфліктні місцеві вибори, і люди переважно добре знають всіх кандидатів не лише поіменно, а й з усіма послужними списками. Тому вибиратимуть не тих, хто голосно кричить, а того, хто здатен працювати. Що ж до декларацій про потужне реформаторство, то ними, реформаторами не народжуються, ними стають у процесі великого життєвого, громадянського, суспільного досвіду. Реформатор – це не «самопроголошена» посада чи титул, а щоденна робота, це виклик собі, своїй команді про те, що ти прагнеш і здатний зробити. Реформатор ти чи ні – про це скажуть люди і засвідчить статистика. Якщо оцінювати роботу В. Куліша, то сумарна статистика від аналітичних установ, у тому числі й Кабінету Міністрів і Секретаріату Президента, гласила, що у 2007 році область за інтенсивністю розвитку займала перше, у 2008-2009 роках – друге місце. У цьому сенсі, Куліш – кращий макроекономіст в Україні, кращий губернатор за період незалежності та переконаний, що кращі повинні бути і у органах представницької влади на Буковині.
- Михайле Вікторовичу, на часі, очевидно, вашій політичній силі вдруге треба зайти в одну і ту ж воду і не втопитися, а оновитися. Як ви оцінюєте цей другий етап у становленні «Нашої України».
- Сьогодні у партії не простий період. Є багато проблем, які вона переживає і вирішує. Я був на всіх попередніх і на цьогорічному з’їзді «Нашої України». Нині – це одна із найбільше кадрово наповнених політичних сил, де стільки авторитетних відомих людей – митців, науковців, громадських діячів. Це – еліта суспільства, а еліта – це, як відомо, сумління нації. Це ті, хто був з Ющенком у 2004, 2007 і нині, у 2010 році. Сьогодні – час оновлення «Нашої України». Тому обрання голови Ради партії фахового дипломата Валентина Наливайченка є першим кроком до такого оновлення.
- Склад першої п’ятірки кандидатів до облради – це, очевидно, результат певного компромісу?
- Крім макроекономіста В. Куліша, це відомий медичний працівник та депутат облради О. Грушко, заступник голови крайової представницької влади Т. Гуцуляк, знаний бізнесмен І. Кібіч. Я дуже вдячний однопартійцям, що п’яте місце у цьому списку довірили мені, адже я йшов до цього свідомо, це моя мета, моє прагнення працювати на Україну та Буковину. Решта нашої команди – відомі громадські діячі, підприємці, науковці, лікарі та вчителі.
- Як ви бачите представницьку владу нового зразка?
- Повноваження місцевого самоврядування повинні мати ключові можливості в управлінні територією, впливати на бюджетний процес, розвиток територій. Воно має бути оновлене, укомплектоване фахівцями, які мають величезний успіх у виконавчій роботі, в бізнесовій, культурній сферах.
Для себе я ставлю за мету зрозумілі речі. Я, очевидно, не відрізняюся від своїх ровесників, які живуть за кордоном. Я хочу жити в цивілізованому місті, користуватися високими соціальними стандартами, отримувати високу зарплату, жити в безпечному, екологічно чистому середовищі, бути вільним громадянином своєї держави. І цього я добиватимусь для нас усіх, бо нині в багатьох названих аспектах існують проблеми: наступають на наші політичні права, ми повинні захищати власну свободу. Вважаю, що саме у місцевому самоврядуванні треба шукати точку дотику і точку відліку всіх названих мною громадянських і цивілізаційних чеснот.
- Хто тебе підтримує, Михайле, у твоїй громадській діяльності?
- Я завжди відчуваю авторитетне та мужнє плече відомого державника і доброї, сумлінної людини – мого батька Віктора Павлюка, вимогливий, життєрадісний, благотворний вплив знаного науковця, берегині роду Івасюків-Павлюків моєї мами Оксани Михайлівни, і, звичайно, моїм творчим натхненням є дружина Олеся. Також мене підтримує великий гурт славних, добрих людей – моїх колег, однопартійців, наукових керівників, з якими ми здійснюємо спільні проекти, виношуємо ідеї і втілюємо їх у життя.
- Бажаю тобі успіхів і перемог!

Інтерв’ю вела Віра Китайгородська

Інтерв’ю опубліковане у газеті «Буковинcьке віче» № 77 (2077) за середу, 13 жовтня 2010 року

http://www.nsnu.cv.ua/index.php/component/content/article/194--l---------r

Немає коментарів:

Дописати коментар